Минин Иван Алексеевич

Минин Иван Алексеевич (1926–1990) – коми гижись. Лöсьöтліс и проза, и кывбуррез. Гижис перем комиöн да рочöн. Авторыс перем коми литературалöн куимöт гыись.

Олантуй вильмӧтны

И. А. Минин чужис 1926' январ 3' лунö Кöчладор районісь Кышкамыс грездын. Война одзын помаліс школаись кыкьямыс класс, 1955' годö – томпöлöс понда Кудымкарись рытся школа, а 1960' годö медвылісь партшкола Перемын.

1943'–1951' воэзö кысъяліс Совет Армияын. Сыбöрын уджаліс Коми кытш газетаын, кытшись радиоын юралісь редакторöн, редактораліс Перем коми небöг лэдзанын.

Куліс Иван Алексеевич 1990' январ 10' лунö.

Карьера вильмӧтны

КПСС-ö пырис 1953' годö, СССР-ись гижись котырö 1958' годö.

В.И.Ленин чужöмсянь 100 во кежö сылö сетöмась медаль «Доблестнöй труд понда». Сёрöнжык сія лоис лауреатöн А.Гайдар нима областнöй литературнöй премияöн.

Гижöм вильмӧтны

И. А. Минин кутчис гижны эшö пондöтчан школаын, медодзза кывбуррез печатайтöмась «Колхозник» да «Ленин туй вылöт» газетаэзын. Гижис сія быдкодь темаэз вылö: коми му, отирлöн олан, удж да челядь йылісь. Унажык кывбуррес сылöн сюжетаöсь. А лирика геройыс олiсь морт, кöда пельпон вылöт мунiс быдкодь удж, кöда солдат чинын подöн мунiс джын Европа. Öння олöм йылiсь думайтiкö, поэт пыр видзö тöдвылас историясö, отир мывкыдлiсь вужжесö. Кыдз и мöдiк коми поэттэс, И. Минин радöн сьылöтö чужан мусö, Пармасö, асмознас рисуйтö тöв и гожум. Ыджыт места перем коми поэзияын босьтöны Мининлöн поэмаэз: «Сiдз висьталiс Ленин», «Рыт и асыв», «Миян ладорын», «Пöрись морт».

И. А. Минин прозаын пыр эм лэчыт конфликт. Сія часто паныт сувтöтö бурсö да умöльсö. Медодзза проза öктöтыс не просто сiдз шуöма «Оча морос». И. А. Минин вись жанрын пондöтчö исследуйтны современниклiсь олансö, мывкыдсö, олантуйсö, мыччалö, кыдз деревняись петöм или деревняын олiсь морт оз вермы кын сьöлöмöн видзöтны мöдiк морт вылö, то сiя ошкöмöн баитö сосед йылiсь, то сералöмöн висьтавлö сылöн тырмытöм торрез йылiсь.

Повессез вильмӧтны

  • Боболь Ванялöн шапка (< 1972, одзжык вöлі сiя жö нима висьт)
  • Ва увтын пос (< 1970)
  • Кыдз шыннялö апостол (< 1988, одзза вар. ― висьт Макарихалöн счастье)
  • Öтiк лун и öтiк ой (<1982, одзза вар. ― висьт Веретя)
  • Паныт уйис тöлiсь (< 1968)
  • Чöвпан мыс дын (< 1962)
  • Чекистлöн сьöлöм (< 1988)

Висьттэз вильмӧтны

  • Баитны охота (<1988)
  • Басöк кикимора (< 1972)
  • Боболь Ванялöн шапка (< Гора му. К.,1963; ордч.: сiя жö нима повесь)
  • Веретя (< Парма. К.,1962; паськöтöм вар.: повесь Öтiк лун и öтiк ой)
  • Вижлок Пронялöн медбöрья ой 1962 (<1972)
  • Вот тэныт и Ошпинь 1962 (< 1972)
  • Деревенскöй згальник (= Макся)
  • Комолöй чёрт (< 1972)
  • Кыдз менö колдунняöн шуисö 1962 (< Иньва. К.,1964)
  • Макарихалöн счастье (< 1964; ордч. повесь Кыдз шыннялö апостол)
  • Макся (< 1964; 1988 вося ним: Деревенскöй згальник)
  • Медбöрья супоней (< 1964; 1988 вося ним: Супоней)
  • Ойся цветтэз (< 1964)
  • Оча морос (< 1964; вар.: Тулыс горалö)
  • Посок 1962 (< 1972)
  • Свадьба панытö (< 1964)
  • Супоней (= Медбöрья супоней)
  • Таво гожумнас (< 1963)
  • Тулыс горалö (< Иньва. К.,1961; вар.: Оча морос)
  • Тумана ойö (< 1963)
  • Чегöм йыла тополь (< Бичирок. К.,1967)
  • Шоныт кеписсез (< 1964)
  • Шедiс ( )

Орсантор вильмӧтны

  • Кокоринлöн карьера

Небöггез вильмӧтны

Быдсöн И. А. Мининлöн петіс 26 небöг комиöн да рочöн.

Коми прозаöн вильмӧтны

  • 1962: Чöвпан мыс дын (повесь)
  • 1963: Таво гожумнас (2 висьт)
  • 1964: Оча морос (8 висьт)
  • 1968: Паныт уййис тöлiсь (повесь)
  • 1970: Ва увтын пос (повесь)
  • 1972: Боболь Ванялöн шапка (повесь + 8 висьт)
  • 1982: Кайскöй волок (3 повесь)
  • 1988: Оча морос (3 повесь, 11 висьт, 1 орсантор)

Коии кывбурреза öктöттэз вильмӧтны

  • 1951: Югьялö шонді
  • 1954: Туйын и гортын
  • 1957: Тэнат асыв
  • 1961: Шоррез визывтöны
  • 1967: Дивья
  • 1976: Менам бипур
  • 1985: Дивья
  • 1991: Коми край тэ менам

Челядь понда коми кывбуррез вильмӧтны

  • 1959: Мийö быдмам
  • 1981: Чачасин

Öшмöссэз вильмӧтны

  • Пахорукова В.В. Иньва йылісь сьыланкыв. Коми-пермяцкöй литература 20–80 годдэзö. Кудымкар, 1989.
  • Писатели Коми-Пермяцкого автономного округа. Кудымкар, 1990.
  • Чуманок. Лыддьöтöм понда книга. Кудымкар, 2006. ISBN 5-87901-102