Кӧс (посад)

( Мӧдӧталӧма Кӧс посад-ись )


Кöс — ыджыт посад Перем ладорись Коми кытшын, Кӧсладор районлöн да Кӧс посадмулöн веськöтлан шöрин.

Кӧс
Коса
Му:  Рочму
Статус:  посад
ладор:  Перем ладор
район:  Кöсладор район
Медодз казьтылӧм:  1579
Важжык ниммез:  Ныров
Инлыдпассэс:  59°56′44″ с. ш. 54°59′35″ в. д.HGЯO
Веськӧтлан кыв коми, роч
Отир лыд  2296 морт (2009)
Час кытш:  UTC+5
Телефон нумерӧ содтӧт:  +7 34298
Почта инпас:  619430
Авто нумерӧ содтӧт:  59, 81

Ним йылісь вильмӧтны

Файл:Кöс. Микола вичку.JPG
Микола вичку
Файл:Кöс. Важ школа.JPG
Важ школа
Файл:Кöс. Ленин туй.JPG
Ленин туй
Файл:Кöсладорись суд.JPG
Кöсладорись суд
Файл:Кöс. Öшымöс1.JPG
Öшымöс
Файл:Кöс. Культура керку.JPG
Культура керку
Файл:Кöс. Аптека.JPG
Аптека
Файл:Кöс. Банк.JPG
Банк да Загс
Файл:Кöс. Öшымöс2.JPG
Öшымöс Ленин туй дорын
Файл:Кöс. Элис лавка.JPG
Элис лавка
Файл:Кöсладорись веськöтлан керку.JPG
Кöсладорись веськöтлан керку
Файл:Кöс. Ыджыт школа.JPG
Ыджыт школа
Файл:Кöс. Карл Маркс туй.JPG
Карл Маркс туй

Кöс посад шуöны сідз натьтö Кöсва ю сьöрті. Одзжык сія котöртöма посад дорöттяс, а сэсся воргаыс вежсьöма, и посадыс кольччöма кöсінас.

География вильмӧтны

Кöс посад сулалö важ сибир тракт дорын Кöсва юсянь рытвылö 2,5 км ылынаын да Лолог юсянь лунвылö кык километра ылынаын.

Кöс посадсянь Кудымкарöдз 163 км, Перемöдз 338 км ылына.

Ордча оланіннэз вильмӧтны

Асыввылас Кöс посад бердын сулалö локтіссезöн лэбтöм Кордон посёлок, рытвылас километра етш ылынаын — Абрамöв грезд. Кöс да Абрамöв коласын адззам Сельхозтехника посёлок. Кöссяняс лунвылас куим километра ылынаын поздісьöмась деревняэз Виль Гущин да Важ Гущин (кöднö одзжык шуöмась Октыльсорд), ойвылас кыкьямыс километра ылынаын сулалö Увдöр Кöс.

Матісь ландшафттэз вильмӧтны

Яггез:

  • Пöи́мъяг (Лолог сайын)
  • Ыджы́тъяг
  • Шӧ́ръяг
  • Чо́ртöмти́рьяяг

Ыббез

  • Церко́внöй ыб
  • Викӧ́рыб нето Викöрпа́шня — шойнасянь веськытлань
  • Тука́чыб — вöрьяин (ойвыв-рытвылас)

Шоррез

Тыэз:

Нюррез:

  • Джыннюр
  • Öзын, Селишсянь веськытвыв

Янсалöм вильмӧтны

Гырися кö юкны, посдас эм кык тор: У́рдöл (асыввылас) да Ве́рдöл (рытвылас). Урдöлыс — важ посад, вердöлыс — сёрöнжык овмöтöм район.

Татісь отир тöдöны и поснитжык мувывторрез посаданыс:

  • АБЗ (ойвылас)
  • Бам (лунвылас)
  • Доротде́л (лунвылас)
  • Кавка́з — ыджыт школа сайын, гуналаньын, больнича одзын (рытвылас)
  • Кирпи́чнöй нето Кирзаво́д (ойвыв-рытвылö 2 км)
  • Корча́га — Корчагашор ладорас, важ пöжалан дынын, öнняся шойна (ойвыв-асыввылас)
  • Метеоста́нция
  • На́мчой (варианттэз На́нчой, На́мчи чой, На́мчу гöра) — мыс (ойвылас)
  • ПМК
  • Пыштыкыры́л — öння Пролетариат туй да Коми туй увдöрын (лунвыв-асыввылас)
  • Се́вер нето Больни́чнöй городо́к (рытвылас)
  • Совхо́з
  • Ся́пар — аэропортланьын (лунвылас)
  • Шо́рдор (лунвылас)

Туйез вильмӧтны

Кӧс посадын вот öктіссез лыддьöны 18 туй [1]:

Коми ним Роч ним
Вöр туй ул. Лесная
Гöрдармия туй ул. Красноармейская
Киров туй ул. Кирова
Кирпич туй ул. Кирпичная
Клещин туй ул. Клещина
Колхоз туй ул. Колхозная
Коми туй ул. Пермяцкая
Ленин туй ул. Ленина
Мир туй ул. Мира
Пелідза туй ул. Рябиновая
Первомай туй ул. Первомайская
Пролетариат туй ул. Пролетарская
Совет туй ул. Советская
Том туй ул. Молодежная
Урал туй ул. Уральская
Фадеев туй ул. Фадеева
Ыб туй ул. Полевая
Электриккез туй ул. Электриков

Былись туйез унажык.

Медшöр улица — Ленин туй. Сія мунö посадöттяс параллель пöлöн, рытвылас петö кар сайö да пöртчö Юксьöв трактö, асыввылас петö Кордонланьö. Лунвылöттяс Ленин туйсяняс нюжалöны Гöрдармия туй, Пролетариат туй, Коми туй, Киров туй, Мир туй, ойвылöттяс — Колхоз туй да Первомай туй.

Меридиан пöлöн медшöр туйöн позьö лыддьыны Совет туй, этія туйыс петö карсайö да пöртчö Пуксипи трактö. Асыввылас Совет туйсянь куйлö Боталов туй, кöда ойвылас петö кар сайö да пöртчö Светлича трактö. Рытвылас Боталов туйсянь куйлöны Карл Маркс туй, Октябся туй, Партизан туй, Голев туй.

Ленин туй да Совет туй вожасянінын сулалö Микола вичку да культура керку.

История вильмӧтны

Кöсладорын отирыс олöны важынсянь. Кöс посадсянь ойвылö 3,5 км ылынаын археологгез адззöмась неолит кадся йöзлісь сувтчанін (II сюрсво миян эраöдз). Родановсалісь карколяс адззöмась посадсянь рытвылö 5 км ылынаын, Ыджытшор уссёын.

XVI век помсянь Кöс пырйöт мунöма ыджыт сибир туй.

Роччез первуись казьтылöны татісь оланін 1579' годö. Сэк Яхонтов гижöма сійö кыдз Ныров погост, кытöн вöлöмась 14 горт.

1623' годö Кайсаров гижö ни погост Коса, Ныров тож йылісь, кытöн вöлöмась 41 горт да 44 айка морт. Гижись казьмöтö, тавö пö татчö вовлöма лёкби, чарöтöма да, 41 керку сотчöма. Кöс погостын сэк сулалöма пуовöй вичку, а ачыс сія вöлі татісь кытш понда шöрин (быдсöн сы кипод увтын олöмась сизим грезд).

1769' годö Кöсын лэбтöмась виль пуовöй вичку.

XVIII век помын Кöс посадыс лыддисьö Селиш волосьын.

1802'-1812' воэзö строитöмась изовöй Микола вичку.

1840' во кежö Кöс посад пырöма Юксьӧв волосьö. Посадын вöлі сельскöй управленнё, кöда кипод увтын олöмась 13 оланін. Кöсын сэк олöмась 227 айка морт, видзöмась 80 горт.

1876' восянь Кöсын уджалö пондöтчан школа (1908' восянь лоис кыккласса, 1910' восянь нёлькласса)

1879' годö вöлі ошкöм виль план, кöда сьöрті посадсö и пондöмась зорöтны, Кöсын лоисö веськыт туйез. Лэбтöны кыксувда керкуэз, лавкаэз.

1910' во кежö посадас уджалöма нёлькласса велöтчанін, лыддьöтанін-библиотека да больнича, ветеринар пункт, земстволöн станция. Вузасьöмсь 12' лавкаын да казналöн вина вузаланын. Быд кресення чулöтлöмась вузасян луннэз, а май 6' лунö да декаб 9' лунö осьтлöмась торжоккез. Отирыс кöдзлöмась рудзӧг, ид, зӧр, етшажык шогді, анькытш да шабді.

1924' восянь Кöс посад - Кöсладор районлöн веськöтлан шöрин.

Веськöтлан вильмӧтны

Кöс посад Кöсладор районлöн да Кöс посадмулöн шöрин.

Татöн уджалöны Кöсладор районлöн веськöтлан да Кöс посадмулöн веськöтлан.

Отир нимсянь баитöны Кöсладöр районісь земство öксян да Кöс посадмуись депутаттэзлöн совет.

Кöсісь отирöс судитö Кöсладор районлöн суд.

Канму нимсянь сідзжö уджалöны:

  • Рочму почталöн юкöт №619430
  • Рочму сбербанклöн юкöт
  • МЧС-лöн кусöтчан юкöт

Отир вильмӧтны

Олöны Кöс посадын кöси́нчи; айка мортöс шуöны кöси́неч, инька мортсö кося́нка; тöдчаннимыс кöси́нскöй нето кӧ́сісь.

Оліссезлöн лыд 2009' во пондöтчан кежö вöлі 2296 морт, гортвидзаннэз вöлöмась 857-а.

Отир лыдыс кад сьöрна вежсьылöма то кыдз:

во 1909 1926 1936 1959 1970 2007 2010
морт 1613 1300 1788 1900 1953 2271 2325

Татісь отирын токö 30% лоöны важ оліссезлöн пияннэз, а 70% — локтіссез. Отирыс баитöны унажыксö рочöн, челядьсö комиöн озö велöтö.

Медуна отир новйöны фамиллёэз:

Кöсісь увтыррез (рöддэз):

  • Бага́й
  • Бе́лич
  • Бра́гин
  • Ви́кул
  • Де́нич
  • Кӧ́врич
  • Лу́кан
  • Лу́кич
  • Наде́я
  • Ӧ́ртя
  • Педӧ́т
  • Пе́падь
  • Пе́ршин
  • Пе́трич
  • По́лич
  • Ра́тник (важ)
  • Ре́кит
  • Са́нко
  • Со́па
  • Сту́кöв (важ)
  • Ся́пар
  • Ту́пöсь
  • Ту́рпа
  • У́лич
  • Чаща́реп
  • Шо́мпич

Кöзяйство да быт вильмӧтны

Кöс посадын уджалöны:

  • куим асторья вöрпилитан
  • 8 асторья магазин
  • лесхозлöн контора
  • ветеринар пункт

Райполöн

  • няньпöжалан
  • йöзöс верданін
  • шырсянін
  • 4 лавка

Эм берсянас вузасянін (базар).

Шöрись шонтісян ни канализация абу. Лонтісьöны песöн. Вавайöтан лöсьöтöма öті-öті.

Эм автостанция. Автобус ветлö Перемöдз да Кудымкарöдз öтпыр ойлуннас. Позьö корны такси.

Уна отирлöн эм ас машина.

Посадын эм ЭТУС-лöн цех, уджалöны гортся телефоннэз да таксофоннэз.

Мобильник кутö токö UTEL.

Косинчи вермöны видзöтны телевизор, радио позьö кывзыны токö приёмниккез пыр.

Лысинвидзан вильмӧтны

  • Район понда больнича
  • Район понда аптека
  • Амбулатория (поликлиника)
  • Пöриссез понда керку

Велöтан вильмӧтны

  • 2 челядьсад
  • пондöтчан школа
  • музыкаö велöтан школа
  • шöрöт школа

Культура вильмӧтны

  • Культура керку
  • Челядьлісь кужöммез зорöтан керку
  • Районісь этнография да быт сьöрті музей, осьтöм 2011' май 18' лунö
  • Район понда библиотека
  • Челядь понда библиотека
  • Микола вичку, вились осьтöм 1990' годö

Масс медиа вильмӧтны

  • «По новому пути» газета
  • «Косинский вестник» газета

Казьмöтаннэз да сингажöтаннэз вильмӧтны

Гора нима отир вильмӧтны

Берся вильмӧтны

  • Кӧза — Кöс посадын медрадейтана пода. Гожумнас кöзаэсö торйöн и табуноккезöн адззылан посадас быдлаись. Кöть быдöнныс и норасьöны, кöзаэз пö зника оз сетö а...

Лыддьöтан вильмӧтны

Ыстісяннэз вильмӧтны

  1. Вот öктіссез сайтісь


Шаблон:Кӧс посадмуись оланіннэз